Токсокароз – це поширений гельмінтоз серед собак, котів, вовків, лисиць тощо. Найчастіше уражаються токсокарами молоді тварини. За статистичними даними ураженість собак складає до 67%. Хворі тварини стають кволими, менш рухливими, кашляють, відстають у рості, мають поганий апетит.

У інвазованих тварин можливі судоми, блювання з виділенням токсокар (круглі черви, довжиною від 3 до 18 см).

Дорослі паразити (токсокари) живуть у тонкій кишці тварин: собак, котів, вовків, лисиць, песців та ін.

Хвороба може призвести до загибелі тварини.

Хвора тварина інтенсивно виділяє у зовнішнє середовище невидимі оком яйця токсокар, які забруднюють шерсть тварини, грунт, пісок, городину, зелень, ягоди тощо.

У теплу пору року через 1-3 тижні в яйцях токсокар розвиваються личинки і вони стають заразними.

Свою життєздатність яйця зберігають протягом багатьох місяців, інколи декілька років.

Хворіють на токсокароз і люди, але значно рідше, ніж тварини.

Зараження людини відбувається при потраплянні в рот забруднених інвазійними яйцями токсокар овочів, ягід, фруктів, води та ін, при безпосередньому контакті з твариною.

Це глистяне захворювання супроводжується у людини ураженням різних життєво важливих органів (легенів, мозку, очей, печінки, нирок, серця, тощо).

На відміну від тварин, в кишечнику яких паразитують дорослі токсокари, в організмі хворої на токсокароз людини можуть перебувати лише личинки токсокари (0,02 мм).

Вони заглиблюються в слизові оболонки кишківника, проникають у кровоносні судини і з кров’ю розносяться в різні життєво важливі органи (легені, печінку, мозок, очі тощо), де викликають запалення і відповідну симптоматику. Повного розвитку, до статевої зрілості, як це спостерігається у собак і котів, вони не досягають.

Хвороба супроводжується явищами алергічного характеру: кашель, чхання, задишка, висип на тілі, надалі виникає лихоманка, збільшується печінка.

Частими проявами є зниження апетиту, слабість, втомлюваність, підвищення температури тіла, нездужання, болі голови, ломота у тілі, абдомінальний дискомфорт та аденопатії (збільшення периферичних лімфовузлів). В крові підвищується рівень еозинофілів.

Для токскарозу характерний тривалий, рецидивуючий перебіг – від декількох місяців до декількох років. Частіше на токсокароз хворіють діти, які не завжди дотримуються правил особистої гігієни.

Відповідно, група ризику у відношенні токсокарозу: діти 3-5 років, ветеринари, продавці овочевих магазинів, власники присадибних ділянок, городів, особи, які займаються мисливством з собаками.

В Україні щорічно реєструються сотні випадків токсокарозу серед людей. В нашій області – поодинокі випадки.

А, приміром, в США 20% дорослих собак і 95% цуценят заражено цими гельмінтами, а яйця токсокар виявляються в 10 - 30% проб ґрунту. Це при тому, що у цивілізованих країнах господарі домашніх тварин забирають фекалії своїх улюбленців. Задумайтесь, що відбувається у нас, де собаки безконтрольно справляють свою потребу…

Розпізнати хворобу важко

Це пов’язано з тим, що личинки локалізуються в мозку, очах, серці людини, де їх важко виявити. Тому діагностика токсокарозу ґрунтується на даних опитування хворих про наявність в помешканнях собак і котів, а також на характерних проявах хвороби.

Діагностувати хворобу та її форми можливо лише за вищезазначеними симптомами, даними опитування хворих про контакт з тваринами, ґрунтом, а також за результатами імунологічних методів дослідження крові на токсокароз, що визначають наявність специфічних антитіл (імуноглобулінів класу М, G до Toxocara cani, Toxocara cati).

В загальному аналізі крові – еозинофілія, підвищений рівень ШОЕ, лейкоцитоз, анемія, гіпергамаглобулінемія.

Наслідком важкого перебігу захворювання може бути сліпота, міокардит, різні ураження нирок.

Запам’ятайте – в випорожненнях хворого збудників токсокарозу виявити неможливо тому, що дорослі гельмінти в організмі людини не живуть

Як же вберегтися від зараження токсокарами

Ретельно виконувати загальні гігієнічні вимоги по догляду за тваринами.

Взявши в дім тварину, необхідно перевірити її на наявність гельмінтів у ветеринарній клініці. • У подальшому котів і собак потрібно регулярно, хоча б один раз на рік, обстежувати і при потребі своєчасно лікувати та за порадою лікаря застосовувати профілактичну дегельмінтизацію.

Собак належить виводити на прогулянку в місця, де не граються діти; не допускати забруднення ґрунту їхніми екскрементами, для збору яких використовувати пакети, як це практикується у цивілізованому світі.

Треба уникати контакту домашніх тварин з "вуличними співродичами", від яких вони найчастіше заражаються токсокарами та іншими небезпечними захворюваннями (стригучим лишаєм, токсоплазмозом тощо).

Що необхідно, щоб попередити потрапляння збудників токсокарозу в організм людини

Наступний спосіб боротьби з токсокарозом – недопущення попадання яєць токсокар в організм людини із забрудненої землі та інших заражених ними предметів.

Зелень, овочі і фрукти, які вживаються сирими, необхідно добре мити в проточній воді, а потім занурювати на 3-5 сек.у гарячу воду, температура якої повинна бути більше 60 градусів С.

Слід обов’язково привчати дітей з раннього віку мити руки перед їдою, після відвідування туалету та контактування з собакою чи котом.

Пам’ятайте, завдяки дотриманні основних превентивних заходів, в тому числі ретельного виконання гігієнічних заходів можна запобігти зараженню токсокарозом!