Отож.

Тютюнокуріння давно стало однією із найсерйозніших проблем для більшості країн світу. Головна причина цього криється у невідповідності стандартного сприйняття, ставлення до куріння громадськості та його справжньої ролі у руйнуванні здоров’я людей. Курцям в абсолютній більшості своїй властиво недооцінювати згубний вплив нікотину та інших небезпечних речовин, які людина вдихає із димом сигарети.

Тютюн – фактор ризику близько трьох десятків небезпечних захворювань. За даними ВООЗ із курінням пов’язано 90% випадків раку легенів, 75% – виснажливих хронічних бронхітів, 25% – ішемічної хвороби серця.

Навіщо ми куримо, добре знаючи, якої шкоди завдає ця звичка? Запитання давно стало риторичним. Як часто ми самі собі даємо клятвені обіцянки кинути курити – з 1-го числа місяця, з понеділка, із завтрашнього дня – неодмінно! Але статистика уперто говорить про те, як рідко виконуються ці клятви.

Середньостатистичний показник вживання тютюну, цього «загальновизнаного наркотику», на світовому рівні залишається незмінним з 80-х років минулого століття: 1650 сигарет на одну дорослу людину на рік (рахуючи й тих, хто не палить). І експерти ВООЗ говорять не про зменшення, а про збільшення масштабів тютюнової епідемії.

Показники ж тютюнової залежності в Україні, особливо серед людей працездатного віку, одні з найвищих у Європі: досить сказати, що постійно димлять 12 млн громадян країни, причому серед них понад 3,5 млн жінок. Найтривожніше: опитування курців, серед них і в нашій області, показують, що підлітки все частіше довідуються про смак сигарет у 13 – 16 років, чверть із них зізнаються, що спробували курити у шкільному віці.

Легені забиваються все більше. Як бджоли, обкурені димом, перестають літати, так і вії бронхів робляться нерухомими і нездатними захистити легені від небезпеки. Крім накопичення в них чорноти, у легенях виникає огрубіння мембран, через які відбувається газообмін. Сині пальці з нігтями у вигляді барабанних паличок – ознака легеневих проблем, обумовлених палінням. Фінал невтішний: гнійні бронхіти, зрештою, рак легенів.

Чому ж люди продовжують завзято, на шкоду своєму здоров’ю, спокушатися курінням, незважаючи на очевидну згубність обкурювання легенів сумішшю із десятків шкідливих речовин, одні з яких мають канцерогенну дію (здатні викликати рак), інші – атерогенну (сприяють утворенню атеросклеротичних бляшок на стінках судин), треті – тромбогенну (підвищують ризик закупорки судин)? Чому забувають, що вплив тютюну на організм призводить до розривів судин, інфарктів, ампутацій кінцівок тощо?

Було б великим спрощенням проблеми сказати: це відбувається тому, що люди не усвідомлюють того, що роблять. Нікотин має певні властивості, завдяки яким відбувається звикання до тютюну, а потім настає й залежність від нього. Нікотин, насамперед, впливає стимулююче на нервову систему: це виражається у збільшенні швидкості реакції, посиленні концентрації уваги, підвищенні рівня неспання. Вражаючі, здавалося б, ефекти. Але є одне досить істотне «але»: вони штучні, протиприродні. А це означає тільки одне: організм буде намагатися погасити їх. Стимуляція зовні натрапляє на гальмування зсередини. Ви не помічали неврастенічності курців? Вони «розхитують» свою нервову систему, живуть від сигарети до сигарети, найчастіше нервують з будь-якого, навіть незначного, приводу. Сон курця завжди гірший, ніж у людини її ж типу, але некурящої. Курці, як правило, нервово виснажені, більше за інших. А звідси й додатковий букет хвороб.

Особливо невиправної шкоди здоров’ю завдає паління у дитячому й підлітковому віці. При проведенні в нашій області соціологічних опитувань серед школярів більшість хлопчиків і дівчаток зізнавалися, що пробували курити, починаючи з 7 – 8-го класу. Тим часом занадто висока плата здорових підлітків, чиє життя досконале, доки вони не потягнулися до сигарет, за сумнівний дорослий привілей курити, руйнуючи своє фізичне й психічне здоров’я, потрапляючи до рабської залежності від тютюнової отрути, страждаючи згодом від тяжких захворювань. Більшість із тих, хто почав курити через бажання виглядати дорослим, «крутим» або за прагнення «не відстати від друзів», набувають залежності від нікотину, що визначає стабільність статусу курця.

Що робити, якщо людина все ж таки хоче покінчити із згубною звичкою, змінити спосіб життя курця, який породжує проблеми? Звичайно ж, вдатися до системного підходу у вирішенні цієї проблеми. У цьому найдієвішу допомогу надають фахівці обласного наркодиспансеру. Лікарі відзначають ефективність комбінації таких методів: голковколювання, або електропунктура, з метою рятування від фізичної залежності; сеанс (в ідеалі – курс) індивідуальної психотерапії з метою психологічного налаштування на життя без сигарети; включення до групи взаємопідтримки на шляху формування нового способу життя, свободи від паління протягом тривалого часу (профілактика рецидиву).

Недарма багато хто вважають, що подолання звички курити було в їхньому житті першим і найсильнішим випробуванням сили волі. Найважче – зуміти побороти спокусу затягтися сигаретою наодинці із самим собою, коли бажання закурити здається всепоглинаючим. Ось тут-то людина й пізнає себе, випробовує й загартовує волю, випрацьовує самодисципліну, удосконалює самоорганізацію. Витримав, дотримав одного разу даного самому собі слова, – отже, навчився володіти собою.

Якщо ви все врахували, все усвідомили, – зробіть ще одне зусилля й прийміть рішення ніколи не доторкатися до сигарети! Пам’ятайте: здоров’я, радість життя й щастя цілком у ваших руках. Відмовтеся від згубної звички, доки, як кажуть, грім не гримнув.