Синдром емоційного вигорання - це стан, коли людина відчуває себе виснаженою морально, розумово, і фізично. Все важче прокидатися вранці і починати трудову діяльність. Все складніше зосередитися на своїх обов'язках і виконувати їх своєчасно.

Робочий день розтягується до пізньої ночі, руйнується звичний уклад життя, псуються стосунки з оточуючими.

Ті, хто зіткнувся з таким явищем, не відразу розуміють, що відбувається. Емоційне вигорання, в його «інкубаційному» періоді, схоже на хандру. Люди стають дратівливими, уразливими. Вони опускають руки при найменших невдачах і не знають, що з усім цим робити, яке лікування почати. Тому так важливо розглядати перші «дзвіночки» в емоційному тлі, вжити профілактичних заходів і не довести себе до нервового зриву.

Симптоми

Спочатку людина відчуває, що її інтерес до роботи та обов'язків знижується. Хочеться виконати все якомога швидше, але виходить навпаки - дуже повільно. Це відбувається через втрату вміння концентрувати увагу на тому, що вже нецікаво. З'являється дратівливість і відчуття втоми.

Фізичні прояви:

хронічна втома;

слабкість і млявість у м'язах;

часті мігрені;

зниження імунітету;

підвищене потовиділення;

безсоння;

запаморочення і потемніння в очах;

«ниючі» суглоби і поперек.

Синдром часто супроводжується порушенням апетиту або надмірною ненажерливістю, що, відповідно, призводить до помітної зміни ваги.

Соціально-поведінкові ознаки:

прагнення до ізоляції, зведення спілкування з іншими людьми до мінімуму;

ухилення від обов'язків і відповідальності;

бажання звинуватити оточуючих у власних бідах;

прояв злості і заздрості;

скарги на життя і на те, що доводиться працювати «цілодобово»;

звичка висловлювати похмурі прогнози: від поганої погоди на найближчий місяць до світового колапсу.

У спробі втекти від «агресивної» дійсності або «підбадьоритися» людина може почати вживати наркотичні речовини та алкоголь. Або ж зловживає висококалорійною їжею у непомірних кількостях.

Психоемоційні ознаки:

байдужість до подій, що відбуваються навколо;

зневіра в своїх силах;

крах особистих ідеалів;

втрата професійної мотивації;

запальність і невдоволення близькими людьми;

постійний поганий настрій.

Синдром психічного вигорання, своєю клінічною картиною, схожий на депресію. Людина переживає глибокі страждання від удаваного відчуття самотності і приреченості. У такому стані важко щось робити, на чомусь зосередиться. Проте, подолати емоційне вигорання значно легше, ніж депресивний синдром.