Захворіти на менінгіт можуть не всі. Зазвичай групою ризику вважаються діти від одного року та молоді люди приблизно до 30 років, тому що саме до одного року у немовляти міцна імунна система, яку передала дитині мати за час вагітності та із грудним молоком, а після тридцяти років організм людини вже самостійно виробляє імунітет проти цієї хвороби.

Запобігти менінгіту можна з допомогою звичайної профілактики застудних захворювань, адже грип, нежить і, навіть, пневмонія можуть перерости в менінгіт. Це стається, якщо менінгококова інфекція проходить своєрідний бар'єр і потрапляє до головного або спинного мозку. Інакше страшна хвороба не настане. Тож першою чергою людина повинна тепло одягатися холодної пори, їсти якнайбільше цитрусових та зміцнювати свій імунітет.

Часто трапляється, що пацієнт навіть не знає, що недужий на менінгіт. Його ніщо особливо не турбує, симптоми схожі на застудні: нежить, незначна температура та головний біль. Це локалізована, проста форма менінгіту, яку зазвичай переносять на ногах. Лікарі в таких випадках діагностують захворювання як ГРВІ або грип і особливого лікування не призначають. Це не є небезпечна форма, її легко перебороти, та якщо вона переростає в хронічну, випадки повторюються знову, у хворого можуть виникнути тяжкі ускладнення.

До профілактичних засобів належать своєчасне виявлення та ізоляція хворих на менінгіт, адже їхній інкубаційний період триває до 10 днів, в цей час існує велика вірогідність заразитись недугою. Якщо контакту з хворим не уникнути, варто використовувати фільтруючі засоби захисту: марлеві пов'язки, респіратори. Після відвідування хворого обов'язково потрібно вимити з милом руки.

Крім того, якщо остерігаєтесь менінгіту - стримуйтесь від купання у відкритих водоймах, особливо це важливо для дітей.

Також від менінгіту вакцинують, що може захистити на період від двох до чотирьох років, та вакцини допомагають не при всіх видах менінгіту.

Коли менінгіт стає небезпечним?

Вчасно не вилікувана легка форма менінгіту може перерости в тяжку та небезпечну генералізовану. В такому разі симптоми стають чіткішими:

сильний головний біль,

температура піднімається до 40˚С,

спостерігається запаморочення, що супроводжується блювотою, яка не дає полегшення,

з'являються болі в м'язах, неможливо рухати шиєю,

хворий стає чутливим до звуків та світла.

У дітей також з'являється сонливість та роздратованість. Ще одним симптомом є висипання.

При відсутності лікування з першого дня на другий виникають більш важкі ознаки захворювання: втрата свідомості; марення на тлі високої температури тіла та інтоксикації; судоми в різних частинах тіла.

При важкому перебігу менінгіту або при відсутності лікування через 5-7 днів хвороби виникають: кома; паралічі різних нервів (лицьового, окорухового, нервів на руках і ногах); напади судом зливаються один в одне; паралічі дихальних м'язів на тлі судом, які можуть закінчитися смертю; поширення інфекції по крові з розвитком менінгококцемії (висип червоно-коричневого кольору, почастішання серцебиття, задишка, зниження артеріального тиску).

При блискавичній формі менінгіту характерні симптоми розвиваються протягом від декількох годин до 1 дня, приводячи або до незворотних змін в організмі, або до смерті хворого. Клінічно всі симптоми, описані вище, розвиваються за дуже короткий час, і пацієнт помирає, так і не приходячи до тями.

Якщо хворого на менінгіт вчасно не госпіталізувати, наслідки можуть бути жахливими. Серед ускладнень найпоширеніші - глухота, осліплення, сповільнюється розумовий розвиток у дітей, подекуди розвивається навіть епілепсія.

Щоб остаточно виявити менінгіт, медики мають зробити спеціальний аналіз мозкової рідини. За наявності хвороби необхідно терміново госпіталізувати хворого та ізолювати його від оточення. Також необхідно оглянути всіх членів родини хворого, взяти аналізи. А в приміщенні, де вони проживають, провести дезінфікуючу профілактику та добре провітрити приміщення.

Після госпіталізації хворого неодмінно починають лікувати. Традиційно призначають строгий постільний режим (підніматись з ліжка повністю заборонено), застосування антибіотиків, крапельниці, сечогінних засобів, гормонотерапії. Для поліпшення перебігу хвороби використовують лікування стероїдами.

У тому випадку, якщо течія хвороби не важка і лікування було призначено своєчасно, то на початку другого тижня хвороби симптоми йдуть на спад: відбувається зниження температури тіла, поліпшується апетит, зменшується інтенсивність головних болів. Через 1-5 тижнів настає повне одужання.

Якщо вчасно розпочати лікування, з менінгітом можна розпрощатись назавжди, тим самим уникнути ускладнень та наслідків.

#менінгіт #ризикзименінгіту #профілактикаменінгіту #вакцинаціявідменінгіту

#імунізація #рутиннавакцинація #календарпрофілактичнихщеплень

У людини, яка перенесла менінгіт, з’являються антитіла до збудника, повторно хвороба трапляється дуже рідко.

Повністю захиститися від менінгіту не можна, але шанси не захворіти на підвищує специфічна профілактика. Вакцинація допомагає імунітету протистояти головним збудникам хвороби.

Неспецифічна профілактика – це загальні заходи захисту організму від інфекцій та зміцнення імунітету:

- Найчастіше вживайте свіжі овочі та фрукти.

- Гартуйте: приймайте контрастний душ, робіть зарядку, займайтеся спортом на свіжому повітрі.

- Приходячи додому, мийте руки з милом.

- Уникайте контакту з хворим на менінгіт або використовуйте засоби захисту: респіратор, марлеву пов’язку.

- Не купайтеся у відкритих водоймах.

- Вчасно лікуйте синусити, риніти та отити.

- Перед прогулянкою в лісі або парку використовуйте засоби від комах та одягайте щільний одяг.

- Пийте фільтровану та кип’ячену воду.

Ми бажаємо Вам здоров'я!