Категорія новин
8 листопада відзначається Всесвітній день дислексії − розладу, що характеризується труднощами в навчанні швидкого й точного читання та розуміння змісту.
Що таке дислексія
Таку назву отримав розлад основних навичок читання. Його причини полягають в порушенні психічних функцій, які відповідають за процес роботи з текстом. Дислексія у дітей має генетичне походження. Тому, якщо у одного з батьків є подібне порушення, є ймовірність, що з ним зустрінеться і дитина. Причому виникає патологія не тільки у малюків із затримкою психічного розвитку, а й у дітей з абсолютно нормальним інтелектом. У хлопчиків дане порушення діагностується в 4,5 рази частіше, ніж у дівчаток.
Зазвичай такі діти відчувають труднощі з розпізнаванням деяких символів або знаків, через що вони не здатні зрозуміти сенс слова або правильно скласти речення. При цьому інші когнітивні і творчі здібності не страждають.
Причини дислексії
Причини дислексії у дітей мають нейробіологічний характер. Визначено, що в одній з частин скроневої звивини у них є зони зі зниженою щільністю. Крім цього, медики виділяють й інші чинники, які можуть спровокувати розвиток патології. До них відносять:
підвищена активність правої півкулі на тлі зниження активності лівої;
перенесені черепно-мозкові травми;
перенесений менінгіт та інші небезпечні інфекції;
ускладнення, що виникли під час внутрішньоутробного розвитку плода внаслідок впливу на нього токсичних речовин (нікотин, алкоголь, наркотичні речовини) або внутрішньоутробних інфекцій (краснуха, кір);
ускладнення, що виникли на етапі пологів (асфіксія, стрімкі або затяжні пологи).
Крім цього, причиною можуть стати і соціальні чинники:
неблагополучне оточення;
інтенсивні навчальні навантаження;
синдром ізоляції;
двомовність (коли батьки при дитині говорять кількома мовами);
дефіцит уваги і спілкування.
Лікування ґрунтується на різних методиках і досвіді терапевта, який фокусується на уражених ділянках дитини за допомогою вправ, спрямованих на корекцію або створення відповідної основи для читання й письма, управління візуальним сприйняттям, фонологічної обробки, аспектів, пов'язаних із мисленням, слухової та зорової пам'яті та ін.