Рівень ураженості населення є нерівномірним. Спорадичні випадки реєструються у південно-західних областях України (ураженість населення коливається в межах 0,1-10%).

Джерелом зараження є хворі люди, які разом із випорожненнями виділяють у зовнішнє середовище личинки кишкової вугриці.

Зараження відбувається при безпосередньому контакті з грунтом (ходіння босоніж, лежання на землі без підстилки, виконання сільськогосподарських та земляних робіт) та вживанні в їжу забруднених личинками кишкової вугриці овочів, зелені, ягід та фруктів.

Клінічні прояви строгілоїдозу дуже різноманітні і залежать від стадії захворювання: ранньої (міграційної) або хронічної (кишкової).

У ранній міграційній стадії спостерігається підвищення температури, шкірні висипи, міалгії, артралгії, катаральні прояви, диспептичні розлади, нерідко симптоми бронхіту з астмоїдним компонентом, пневмонії, напади задухи.

У пізній (кишковій, хронічній) стадії хвороби, через 4-5 тижнів, спостерігаються розлитий біль у животі, погіршення апетиту, печія, нудота, блювота. Діарея є основним симптомом.

Із ускладнень найчастіше спостерігаються виразкові ураження кишок, перитоніт, некротичний панкреатит, кишкові кровотечі.

За відсутності лікування гельмінтоз набуває хронічного перебігу, іноді триває багато десятиліть.

З метою профілактики стронгілоїдозу необхідно:

захищати грунт від фекального забруднення.

ретельно промивати проточною водою та обдавати окропом, перед вживанням, овочі, ягоди та фрукти;

ретельно мити руки перед прийомом їжі, після контакту з грунтом, немитими овочами;

не ходити по землі босоніж