На розвиток захворювання впливає багато факторів, більшість з яких людина може контролювати. Серед них:

Рівень стресу.

Через високі психоемоційні навантаження підвищується рівень кортизолу та адреналіну. Вони чинять негативний вплив на вуглеводний обмін, через що, під впливом гормонів стресу, відбувається викид глюкози в кров;

Неправильне харчування.

У групі ризику - люди, які зловживають солодощами, фастфудом, алкогольними напоями. Ці продукти змушують підшлункову залозу функціонувати в посиленому режимі, що призводить до її виснаження;

Переїдання.

Коли людина переїдає, всі органи шлунково-кишкового тракту працюють з перевантаженням. Стінки шлунка розтягуються і дають компресію на підшлункову залозу, яка відокремлена від шлунка очеревиною. Здавлювання перешкоджає нормальному виробленню інсуліну. Для секреції цього гормону клітинам підшлункової потрібні цинк і хром, які мають в достатній кількості надходити в організм з їжею. Для повноцінного засвоєння елементів необхідні вітаміни групи B;

Надлишкова маса тіла.

Появу цукрового діабету лікарі тісно пов'язують з ожирінням і закликають стежити за масою тіла. За статистикою, у людей з ожирінням 1 ступеня ризик захворіти на ЦД збільшується в два рази. При третьому ступені цей показник збільшується в п'ять разів! Найнебезпечнішим лікарі називають абдомінальне ожиріння, коли відкладення концентруються в області живота;

Вживання солодощів.

Вони викликають різкий стрибок цукру в крові і викид великої кількості інсуліну, який активно переробляє глюкозу, приводячи до гіпоглікемії. Рівень цукру стає нижче, ніж до їжі, і людина відчуває занепад сил. Для їх відновлення знову хочеться перекусити чим-небудь солодким, і все повторюється знову;

Порушення режиму сну і відпочинку.

Люди, які нехтують повноцінним нічним сном, сильніше схильні до стресу і їдять більше солодощів для відновлення енергії. Це збільшує ризик набору зайвої ваги і розвитку ЦД;

Нестача фізичної активності.

Для підтримки нормальної ваги і вуглеводного обміну людина потребує щоденної фізичної активності. При нестачі руху чутливість клітин до інсуліну знижується;

Аутоімунні порушення.

Основна причина діабету I типу - збій в роботі імунної системи, при якому в організмі починають вироблятися особливі речовини, що руйнують клітини підшлункової. Така ситуація зазвичай виникає внаслідок впливу на організм вірусів. Хвороба може почати розвиватися після того, як людина перехворіла вітрянкою, гепатитом, краснухою. Основну групу ризику становлять пацієнти зі спадковою схильністю до ЦД;

Хвороби підшлункової залози.

Панкреатит, дифузні зміни структури, пухлини - все це позначається на функції підшлункової і перешкоджає нормальному виробленню інсуліну. У цьому випадку лікарі говорять про так званий вторинний діабет;

Гормональні порушення.

Хвороби щитовидної залози і ряд інших гормональних захворювань негативно впливають на вуглеводний обмін, що створює передумови для розвитку ЦД.