Епілепсія – хронічне поліетіологічне нервово-психічне захворювання з прогредієнтним перебігом, яке виявляється двома основними групами симптомів: пароксизмальними розладами (нападами) і більш або менш стійкими психічними порушеннями.

Пароксизми (напади) при епілепсії можуть бути представлені судомними, сенсорними чи їхніми психічними еквівалентами, що характеризуються розладами свідомості. При епілепсії порушується діяльність нервової системи, змінюється психіка, знижуються розумові здібності.

Психічні порушення сприяють формуванню специфічних змін особистості (епілептичний характер та епілептичне недоумство).

Великий епілептичний напад супроводжується судомами всієї мускулатури, порушенням дихання (обличчя стає синюшним, з рота витікає піна), настає мимовільне сечовипускання й дефекація. Після нападу, який триває до 2-2,5 хвилин, хворий засинає. Спогади хворого про події під час нападу відсутні.

Епілептичний характер особистості хворого має такі особливості:

Хворі причепливі, егоцентричні; водночас вони можуть бути занадто ввічливими, улесливими (“полярність емоцій”).

Їм властива дратівливість, запальність, злісність, гнівливість, злопам’ятність.

Мислення набуває загальмованості, в’язкості, деталізованості, конкретності; хворий не може розмежувати головне і другорядне.

Має місце схильність до вживання зменшувальних слів, надмірний педантизм.

При подальшому прогресуванні хвороби наступають особливі зміни пам’яті та інтелекту: у хворих багато років зберігається пам’ять на дати і частоту нападів, а також на інші факти, що мають відношення до хвороби при втраті пам’яті на суспільні події, професійні та шкільні знання; усі інтереси хворих, окрім турботи про своє здоров’я, згасають (епілептичне або концентричне недоумство, деменція).

Епілепсія може проявлятися в інших формах:

Лунатизм – спляча людина встає з ліжка, робить зовні усвідомлені дії, розмовляє. Після закінчення нападу він повертається в ліжко і не пам’ятає епізоду.

Парасомнії – здригання кінцівок при пробудженні або засипанні. Можуть виявлятися в мимовільних скороченнях м’язів обличчя.

Енурез – нічне нетримання сечі. При нападі сечовий міхур виходить з-під контролю головного мозку, відбувається його мимовільне випорожнення.

Після остаточного встановлення діагнозу епілепсії необхідно направити всі заходи на усунення всіх чинників, що провокують виникнення нападів або погіршення самопочуття.

Дані цілі можуть бути досягнуті шляхом регулярного застосування лікарських препаратів.

Дозування, тип препарату і тривалість курсу його прийому призначає тільки лікар виключно на підставі даних аналізів і досліджень.