Скарлатина — гостре антропонозне інфекційне захворювання групи стрептококових інфекцій, яке проявляється інтоксикацією, гнійним ураженням мигдаликів ротоглотки та характерним висипом.

На скарлатину найчастіше хворіють діти віком 1–9 років.

Збудник — бета-гемолітичний стрептокок групи А (Streptococcus pyogenes).

Джерело інфекції — хвора людина чи бактеріоносій.

Шлях передавання — повітряно-краплинний. Краплі формуються під час кашлю, чхання і навіть розмови хворого. Вони розлітаються на 0,5–1,5 м від інфікованої людини. «Вхідними воротами» інфекції є ротоглоткові мигдалики.

Захворюваність на скарлатину повсюдна, але у країнах з помірно холодним і вологим кліматом частіше. Кількість хворих збільшується восени і взимку.

Симптоми скарлатини

Інкубаційний період недуги триває від 1 до 12 днів, частіше 2–7 днів.

У більшості випадків скарлатина починається раптово. Розвивається ангіна, на мигдалинах можливий біло-жовтий наліт. Язик спочатку має біле нашарування, але після 2-3 днів починає очищатися з кінчика і до 4-го дня стає яскраво-червоним, з виокремленими сосочками — так званий малиновий язик.

Зазвичай через добу після початку захворювання на шкірі хворого виникає характерний висип. На рожевому тлі видно дрібні цятки, яскраво-рожеві або червоні, нерідко вони сверблять.

Висип здебільшого в нижній частині живота, паховій зоні, на сідницях, внутрішніх поверхнях кінцівок. Він триває від 2 до 6 днів, потім блідне і покривається дрібними лусочками, а на кінцівках, особливо кистях і стопах, великими пластами. Що яскравішим і ряснішим був висип, то більше виражене лущення. У середньому лущення триває 2-3 тижні.

Попри загальне почервоніння обличчя, підборіддя і шкіра над верхньою губою залишаються блідими — утворюють так званий носогубний трикутник Філатова.

Ділянка суглобового згину набуває яскраво-червоного забарвлення, нерідко з невеликими крововиливами.

Захворювання може мати легкий, середній чи важкий перебіг.

За легкої форми симптоми інтоксикації організму слабо виражені, блювота відсутня, ангіна незначна (має катаральний характер). Висип типовий, інколи блідий.

Під час середньоважкої форми всі описані симптоми скарлатини виражені сильніше. Температура підвищується до 39 °С. Ускладнення зустрічаються частіше, ніж за легкої форми.

У разі важкої токсичної форми початок хвороби супроводжують висока температура, блювота, інколи діарея, виражені симптоми ураження центральної нервової системи. Можливі запаморочення, набряк мозку і навіть розвиток коми.

При розвитку скарлатини важливо рано почати лікування. Пацієнтам призначають антибактеріальну терапію, яка пригнічує ріст стрептококових бактерій та знижує ймовірність поширення інфекції на інші органи.

Після одужання хворому потрібно відвідати лікаря та здати призначені ним аналізи. Вони потрібні для своєчасної діагностики ускладнень, які можуть розвинутися після скарлатини.

Діагноз ґрунтується на епідеміологічних даних, характерній клінічній картині та лабораторних дослідженнях.

Після одужання у людини виникає імунітет до скарлатини, як правило, стійкий, довічний.

Ускладнення скарлатини

Скарлатина може мати небезпечні ускладнення, пов’язані з невчасним початком лікування та недотриманням рекомендацій лікаря. Знизити їх ймовірність дозволяє тільки своєчасно розпочате лікування.

Виділені бактеріями токсини викликають інтоксикацію організму та можуть впливати на стан судин, серця, наднирників та нервової системи. Також вони можуть викликати сильну алергічну реакцію, одним з проявів якої і є скарлатиновий висип.

Також інфекція може з кров'ю та лімфою поширитися по всьому організму та викликати гнійне запалення в різних органах.

Скарлатина може спровокувати: некротичну ангіну; гнійний лімфаденіт; аденоїдит; отит; бронхіт; пневмонію; менінгіт; інфекційно-алергійний міокардит; постстрептококовий гломерулонефрит; ревматизм; стрептококовий токсичний шок та інші ускладнення.

Профілактика захворювання

Полягає у ранньому виявленні та ізоляції джерела інфекції. Хворим на скарлатину слід перебувати в ізоляції 10 днів, якщо перебіг захворювання легкий і без ускладнень. Після цього терміну їм ще 12 днів не можна відвідувати місця великого скупчення людей: школи, офіси, тощо. Тож ізоляція триває протягом мінімум 3 тижнів.

До загальних профілактичних заходів належать:

• харчування, багате на вітаміни;

• провітрювання та вологе прибирання приміщення, в якому перебувають діти і дорослі;

• дотримання особистої гігієни, регулярне миття рук з милом;

• загартовування та заняття спортом;

• лікування всіх хронічних захворювань (отитів, синуситів, тонзилітів).

Щеплення проти цієї хвороби немає, однак діти, які перехворіли, отримують імунітет. Специфічної профілактики також немає.

Варто дотримуватися простих правил гігієни:

- провітрювати приміщення;

- гуляти на свіжому повітрі;

- уникати контакту з хворими;

- мити руки після вулиці та перед їжею.

Фахівці ДУ "Тернопільський ОЦКПХ МОЗ " нагадують, дана інформація носить виключно інформаційний характер! При появі перших симптомів, необхідно негайно звернутися за консультацією до фахівця. Не варто займатися самолікуванням, тому що це небезпечно для вашого здоров'я!

#вітрянка #інфекційнізахворювання #симптомивітряноївіспи #профілактикавітряноївіспи #профілактикавітряноївіспиудітей #профілактикавітряноївіспиудорослих

#вакцинаціявідвітряноївіспи #промоціяздоровогоспособужиття #здоровийспосібжиття

Дбайте про себе та близьких! Будьте здорові!