Вітряна віспа (вітрянка) — це високоінфекційне гостре вірусне захворювання, що переважно вражає дітей. Характеризується помірною загальною інтоксикацією і плямисто-папульно-верикульозним висипом на шкірі та слизових оболонках.

Вітряна віспа — одна із найпоширеніших інфекцій у світі. За рівнем захворюваності вона поступається лише грипу та іншим гострим респіраторним вірусним інфекціям.

Причини вітряної віспи

Збудником є вірус вітряної віспи та оперізувального герпесу (Varicella-zoster virus, VZV), або герпесвірус людини 3 типу (ГВЛ-3). Цей ДНК-вірус нестійкий поза організмом людини, швидко гине від дезінфекційних засобів, а також під дією температури понад 60 °С.

Основним джерелом інфекції є хворий на вітряну віспу. Хвора людина стає небезпечною для інших в останні 10 днів інкубаційного періоду і перші 5–7 діб з моменту появи висипу. Ще одним джерелом інфекції може бути хворий на оперізувальний герпес.

Сприйнятливість населення до вітряної віспи становить 90–95%.

Шляхи передавання вітряної віспи

Механізм передавання збудника — краплинний. Незважаючи на слабку стійкість вірусів у довкіллі, доведено можливість їх поширення за межі кімнати, де перебуває хворий. Таким чином, імовірність зараження може поширюватися на всіх, хто перебуває у будівлі.

Не виключена можливість вертикального передавання збудників вітряної віспи від матері до плоду, що може спричинити вади розвитку, але це трапляється дуже рідко.

Вітряна віспа — типова дитяча інфекція. Новонароджені до двох місяців мають пасивний материнський імунітет. З трьох місяців вони стають сприйнятливими до інфекції.

Максимальна кількість тих, хто інфікується, припадає на вікову групу 2–4 роки. Дошкільнята становлять близько 80% тих, хто захворів. Для вітряної віспи характерна осінньо-зимова сезонність, що пояснюється тіснішим контактуванням дітей під час відвідування дитячих садків і шкіл.

Захворюваність найчастіше спорадична. Трапляються спалахи вітряної віспи, зокрема у дитячих дошкільних закладах, школах і лікарнях. Після перенесеної інфекції залишається тривалий імунітет. Повторні захворювання бувають рідко.

Симптоми вітряної віспи

Інкубаційний період під час вітряної віспи триває від 11 до 21 дня, найчастіше близько 14 днів. Характерні симптоми загальної інтоксикації: нездужання, втрата апетиту, субфебрильна температура тіла тощо. На такому тлі або й без будь-яких передвісників на шкірі з’являються висипання, що часто супроводжуються підвищенням температури тіла. Перші елементи висипу можуть з’явитися за нормальної температури тіла. Висипка локалізується на обличчі, волосистій частині голови, тулубі та кінцівках. У разі інтенсивного висипу його елементи можна знайти на долонях та підошвах.

Після стадії плям і дрібної папули висип швидко перетворюється на характерні для вітряної віспи пухирці. Деякі плями зникають, папули розсмоктуються, не дійшовши до стадії везикули. Останні мають круглу або овальну форму, різний розмір, їхня стінка напружена, блискуча, вміст прозорий. Якщо проколоти везикулу, то вона швидко спорожнюється завдяки своїй однокамерності. Окремі везикули мають пуповидні заглиблення, що пов’язано з початком розсмоктування їхнього вмісту.

Везикули швидко підсихають через 1–3 дні. На їхньому місці утворюються бурі кірочки, які відпадають через 1–3 тижні. Висип під час вітряної віспи з’являється протягом кількох днів, тому для нього характерна поліморфність. На певній ділянці шкіри можна знайти елементи висипки на різних стадіях розвитку.

У деяких хворих одночасно з висипом на шкірі з’являються й висипки на слизових оболонках порожнини рота, носоглотки, гортані, статевих органах та в інших місцях. Це енантема, характерним елементом якої є пухирець. Енантема може випереджати висипання на шкірі.

Одночасно з підсиханням елементів висипу знижується температура тіла і поліпшується загальний стан хворого.

Перебіг вітряної віспи здебільшого легкий. Специфічні ускладнення (менінгоенцефаліт, пневмонія) трапляються рідко. Однак після перенесеної інфекції збудник, без будь-яких клінічних проявів, може роками зберігатися в організмі та провокувати у старшому віці інші захворювання — оперізувальний герпес, який можна розглядати як пізній рецидив.

Ускладнення можуть бути і внаслідок приєднання бактеріальної інфекції:

• запалення верхніх дихальних шляхів — ларинготрахеобронхіт, пневмонія;

• ураження нервової системи — енцефаліт, менінгоенцефаліт, мієліт, параліч лицьового нерва;

• бактеріальні ускладнення — бульозна стрептодермія, флегмона, абсцес, імпетиго, лімфаденіт, стоматит, кон’юнктивіт, кератит, сепсис;

• розлади внутрішніх органів.

У 1 із 50 випадків захворювання на вітряну віспу бувають ускладнення, серед яких найбільш тяжкими є пневмонія та енцефаліт. Частота енцефаліту, який переважно проявляється церебральною атаксією, становить близько 1 на 4 000 випадків вітряної віспи.

Можливими ускладненнями вітряної віспи також бути: - вітряночний афтозний стоматит; гінгівіт; гнійний паротит; отит; вірусна пневмонія; гломерулонефрит; помилковий круп; сепсис.

Вітрянка та вагітність

Незважаючи на можливе легке протікання хвороби, збудник вітряної віспи дуже негативно впливає на дитину, яка розвивається в утробі. В першому триместрі вагітності прогнозують такі наслідки:

- викидень;

- самовільний аборт;

- розвиток вад.

В порівнянні з краснухою, вірогідність розвитку вад складає лише 1%.

В третьому триместрі (особливо в останні дні перед пологами, а також тиждень після пологів) захворювання жінки може призводити до народження дитини з вродженою вітрянкою у важкій формі. Хвороба проявляється бронхопневмонією.

Після перенесеного захворювання формується стійкий імунітет, однак, у дорослих, що перехворіли в дитинстві вітрянкою, при різкому зниженні захисних сил організму, при інфікуванні можливий повторний розвиток захворювання.

Профілактика вітряної віспи

В Україні щеплення від вітряної віспи належить до рекомендованих.

З метою профілактики вітряної віспи насамперед вакцинують такі групи:

• здорові діти, які досягли 12-місячного віку і не хворіли на вітряну віспу;

• діти під час вступу до дитячого дошкільного закладу та школи, які раніше не хворіли на вітряну віспу;

• працівники охорони здоров’я та освіти, які мають високий ризик інфікування і не хворіли на вітряну віспу.

Вакцинація – це основний метод профілактики вітряної віспи у дітей та дорослих. Ін’єкцію варто зробити:

- усім дітям, які знаходяться в осередку ураження хвороби;

- людям, які контактували з хворим;

- медичним працівникам;

- пацієнтам з хронічними захворюваннями та порушенням метаболізму.

Фахівці ДУ "Тернопільський ОЦКПХ МОЗ " нагадують, вчасно отримана вакцина може вберегти від важкого протікання хвороби!

#вітрянка #інфекційнізахворювання #симптомивітряноївіспи #профілактикавітряноївіспи #профілактикавітряноївіспиудітей #профілактикавітряноївіспиудорослих

#вакцинаціявідвітряноївіспи #промоціяздоровогоспособужиття #здоровийспосібжиття

Варто пам'ятати! При важкому протіканні хвороба може вражати внутрішні органи. Особливу небезпеку становить для дорослих з хронічними захворюваннями, а також жінок, які захворіли перед пологами. Вакцинація – основний метод профілактики, який підходить людям в будь-якому віці!

Ми бажаємо Вам та Вашим дітям здоров'я!