Наразі відомо більше 20 000 алергенів, кількість яких продовжує зростати.

Реакція імунної системи організму на алерген – алергія.

Фактори, що сприяють розвитку алергії:

спадкова схильність (якщо у обох батьків є алергія, то у дитини ризик захворіти алергією складає 70%, якщо лише один - 40%);

довкілля (кількість та природа алергенів, кліматичні, географічні, екологічні умови);

незбалансоване харчування, супутні захворювання, загальний стан здоров’я, стреси.

Всі алергени поділяють на дві групи:

ендоалергени, що утворюються всередині організму (клітини, ушкоджені інфекцією, хімічними, фізичними та іншими впливами);

екзоалергени – речовини, що впливають на людину зовні.

У свою чергу екзоалергени поділяють на:

інфекційної природи (алергени бактерій, вірусів, грибів, найпростіших і гельмінтів);

неінфекційної природи (пилкові, харчові, побутові, інсектні, промислові та інші).

Пилкові алергени – найчисленніші, їх налічується близько 100 видів.

В Україні один з основних видів пилку, що викликає поліноз (алергічне захворювання) – пилок злакових.

Для кожного регіону характерний свій календар запилення рослин.

квітень-травень: береза, вільха, горішник, дуб, ясен, клен, тополя, ліщина, в’яз, верба;

червень-липень: тимофіївка, грястиця, вівсяниця, лисохвіст, костер, пирій, тонконіг, райграс, кукурудза, липа, тощо;

липень-вересень: полин, амброзія, кульбаба, лобода, цикламен, тощо.

Прояви алергії залежать від алергену, з яким контактує організм. Найпоширеніші симптоми алергії: чхання, закладеність носу, свербіж шкіри, сльозотеча, почервоніння, кашель.

Симптоми алергії часто схожі з проявами інших хвороб. Тому, щоб правильно вести лікування, необхідна точна діагностика (виявлення алергену).

Чим сезонна алергія відрізняється від COVID-19

Профілактичні заходи передбачають уникнення контакту з алергеном.

Лікування – алергоспецифічна імунотерапія. Імунотерапія довготривала і потребує не менше року.