Людина може інфікуватися збудником лептоспірозу при купанні у забруднених лептоспірами водоймах, під час догляду за хворими тваринами чи обвалюванні їхніх туш, через недотримання правил особистої гігієни. Мікроби потрапляють в організм людини через ушкоджену шкіру, слизові оболонки рота, носа, очей.

Від моменту потрапляння інфекції в організм людини до початку захворювання минає в середньому від 2 до 20 діб – інкубаційний період хвороби (найчастіше 7- 9 діб).

Хвороба починається з ознобу, загальної млявості, різкого підвищення температури тіла до 39-40º, з’являється нудота, блювота, головний біль, болі в попереку, м’язах та суглобах. Інколи хворий не може не тільки ходити, але й триматися на ногах. На 3-8 день може з’явитися висип на шкірі тулуба і кінцівок, крововиливи в сітківку ока. При появі цих ознак необхідно негайно звернутися до лікаря. Захворювання на лептоспіроз часто призводить до тяжких наслідків, так як хвороба може протікати в тяжкій формі з ураженням нирок, печінки, очей. Смерть найчастіше настає від гострої ниркової недостатності. Тому дуже важливо своєчасно звернутися по медичну допомогу для діагностики та відповідного лікування в умовах стаціонару.

Лабораторна діагностика лептоспірозу у людей, а також моніторинг циркуляції збудників хвороби в об`єктах довкілля проводиться обласними лабораторними центрами Міністерства охорони здоров`я України. З 2016 року перелік основних традиційних методів діагностики (серологічний, бактеріологічний та біологічний) доповнено сучасним швидким методом – полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Збудник лептоспірозу у хворих та осіб з підозрою на захворювання може бути представлена 14 серогрупами.

В профілактиці лептоспірозу основними заходами залишаються:

постійне проведення епізоотологічного моніторингу щодо виявлення неблагополучних на лептоспіроз територій та факторів, що сприяють розповсюдженню лептоспірозу;

своєчасне звернення по медичну допомогу та лікуванням хворих з підозрою на захворювання;

благоустрій водойм, захист харчових продуктів, питної води, від можливих забруднень продуктами життєдіяльності гризунів та сільськогосподарських тварин;

дотримання правил особистої гігієни при перебуванні в заболочених місцевостях, на риболовлі чи полюванні, сінокосі, при догляді за хворою худобою;

проведення дератизаційних заходів на епідеміологічно значимих об’єктах (об’єкти харчування, комунальні, дитячі тощо), оптимальною є одномоментна суцільна дератизація, яка повинна проводитися двічі на рік (весною та восени);

захист від проникнення гризунів до продуктових складів, комор та інших об’єктів епідризику, житла;

виконання санітарно-ветеринарних правил у тваринницьких господарствах;

своєчасне виявлення хворих на лептоспіроз серед сільськогосподарських та домашніх тварин, а також їх щеплення проти лептоспірозу.