Сьогодні сказ реєструють у 150 державах і територіях світу, на всіх континентах, окрім Антарктиди.

Щороку від цього захворювання у світі гине понад 55 000 людей і більше 1 млн тварин; 95% випадків смерті від сказу фіксують в Африці та Азії.

В Україні останні 30 років епідемічна ситуація щодо захворюваності людей на сказ є нестійкою. Реєструють поодинокі випадки захворювань, та є умови для їхнього поширення.

Саме тому, спеціалісти ДУ «Тернопільський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» підготували для Вас необхідну інформацію про сказ і як діяти, коли покусала тварина.

Отже, СКАЗ – гостре інфекційне захворювання людини і теплокровних тварин, яке виявляється в ураженні центральної нервової системи. Збудником сказу є фільтрівний вірус.

ПРИЧИНИ СКАЗУ І ШЛЯХИ ПЕРЕДАВАННЯ ІНФЕКЦІЇ

Джерелом та резервуаром збудника сказу є дикі та свійські хижі тварини, що належать до класу ссавців. Людина може заразитися сказом від інфікованої тварини через:

укус;

подряпину та мікроушкодження шкіри;

потрапляння зараженої слини на слизові оболонки.

У контактний спосіб людей найчастіше інфікують коти й собаки — з-поміж свійської фауни, а в дикій природі — лисиці та вовки.

Особливу небезпеку становлять безпритульні тварини, зокрема собаки, для яких укус є інстинктивною реакцією для захисту території, членів зграї або здобуття їжі.

Доведена можливість аерогенно-контактного зараження (у лабораторних умовах, під час відвідування печер, населених кажанами), коли вірус пасивно потрапляє через кон’юнктиви, слизових ротоглотки.

За даними ВООЗ, у 99% випадків смерті людини від сказу джерелом інфекції є собаки. Близько 40% жертв укусів імовірно скажених собак — діти віком до 15 років.

ЯКЩО ВАС УКУСИЛА ЧИ ЛИЗНУЛА БЕЗПРИТУЛЬНА АБО ДИКА ТВАРИНА, НЕГАЙНО ЗВЕРНІТЬСЯ ДО ЛІКАРЯ ЗВОЛІКАННЯ МОЖЕ КОШТУВАТИ ЖИТТЯ

СИМПТОМИ СКАЗУ У ЛЮДЕЙ

У людини інкубаційний період сказу, як правило, триває 1–3 місяці, але може варіюватися від одного тижня до року, залежно від низки факторів:

місця, кількості й глибини укусів (найнебезпечніші укуси в обличчя та голову загалом);

кількості й активності вірусу, що потрапив у рану;

віку постраждалого (діти вразливіші за дорослих).

Початкові симптоми сказу — підвищення температури та біль, а також незвичні або незрозумілі відчуття поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження. Після появи симптомів, захворювання практично завжди закінчується летально. У процесі поширення вірусу центральною нервовою системою розвивається прогресивне смертельне запалення головного і спинного мозку.

Є дві форми цього захворювання: активний і паралітичний сказ.

Для людей з активним сказом характерні гіперактивність, гідрофобія (боязнь води) та інколи аерофобія (боязнь протягів або свіжого повітря). Смерть настає за кілька днів у результаті кардіореспіраторної зупинки.

На паралітичний сказ припадає близько % усіх випадків захворювання у людей. Ця форма сказу триває довше за попередню із легшим перебігом. М’язи поступово паралізуються, починаючи з місця укусу чи подряпини. Повільно розвивається кома, і настає смерть.

Симптоми сказу у тварин залежать від стадії захворювання:

Початкова стадія (триває до п’яти днів):

наявні сліди від укусів;

гризуть місце укусу;

ласкаві, примхливі, насторожені одночасно;

слабкий апетит;

їдять неїстівне;

слинотеча;

- блювота.

Збуджена стадія (2–3 дні):

агресивні;

збуджені;

нападають;

намагаються утекти;

гризуть землю;

їдять неїстівне;

конвульсії;

блювота;

параліч;

косоокість.

Паралітична стадія (2–4 дні):

виснаження;

повний параліч;

смерть.