Сіль і цукор змагаються за звання "білої смерті". І все ж ці речовини нас приваблюють.

Людина за своєю природою не може зупинитися перед тим, що їй подобається, тому часто ми занадто сильно захоплюємось цими смаками.

Самі по собі ці речовини є природними. На початку існування людства сіль ми могли знайти або біля моря, або в м'ясі. Проте і те, і інше траплялося в житті первісних людей не надто часто.

У результаті цього в організмі виробилася своєрідна рівновага між натрієм, який надходить з сіллю (м'ясом), і калієм, який надходить в організм з рослин. На рівновазі цих двох компонентів у тілі будуються такі процеси, як регуляція кров'яного тиску та температури тіла, робота м'язів, нирок, накопичення води.

При виникненні дефіциту натрію, як і калію, всі ці процеси виявляються під загрозою. Так само як і при надлишку одного з них.

У доісторичному раціоні людини співвідношення натрій / калій було, очевидно, таким же, як зараз у племенах мисливців-збирачів – 1:6. А у нас з вами – мешканців сучасних міст – це співвідношення викривлене у зворотний бік і становить 3:1.

Кухонна сіль існує у вигляді:

кам'яна сіль ( галіт; видобувають у соляних шахтах і 67,9 % використовують у якості кухонної солі);

озерна осадова сіль (31,8 % застосовується як кухонна сіль) і в невеликих об'ємах натуральні розсоли.

Хімічна сіль із формулою NaCl в різних галузях діяльності людини може мати назву «технічна сіль», «кормова сіль», «дорожня сіль».

Для попередження захворювань щитоподібної залози сіль випускають з додаванням йодату калію або йодиду калію (йодована сіль).

Сіль може бути піддана рафінуванню — це процес, який відбілює її, робить її придатнішою для посипання та покращенню її збереженню. Тоді чистота в NaCl перевищує 99,9%. Така сіль як харчова добавка, становить лише 7% від загального використання, і має більше застосування в промисловості: для виготовлення паперу, регулювання відтінку текстилю та тканин, виробництва мила та мийних засобів, пом'якшувачів води. Саме цей тип солі використовується для приготування фізіологічного розчину в медицині.

Сіль також отримують випаровуванням морської води. Добувають її зазвичай у неглибоких басейнах, що нагріваються сонячним світлом; отриману в такий спосіб сіль називають «морською». Морська сіль здебільшого, використовується для приготування їжі там, де це стало модним, оскільки вона надає повніший смак стравам; містить різну кількість хлориду натрію (NaCl) та інших мінеральних солей залежно від ступеня очищення. FDA рекомендує 97,5% хлориду натрію.

Сіль за якістю

Поділяють на ґатунки: екстра, вищий, І і II. Масова частка хлористого натрію у ґатунках, %: екстра — не менш ніж 99,7; вищий — 98,4; І — 97,7; II — 97,0. Масова частка вологи у виварній солі сорту екстра — 0,1 %, у вищому сорті — 0,7 %. Допускаються добавки йодиду калію (йодистого калію), йодату калію (йоднуватокислого калію), флуориду калію та флуориду натрію (фторидів калію та натрію). Водночас, масова частка йоду має становити (40,0 ± 15,0)·10−4 %, флуору (25,0 ± 5,0)·10−3 %.

Харчову кухонну сіль кам'яну, самосадну і садну випускають меленою і сіяною.

За розміром зерен мелену сіль поділяють на номери: 0, 1, 2, 3. Чим більший номер, тим тим більші зерна солі.