У стресовій ситуації ми нібито втрачаємо звичні радари та опори, можемо звинувачувати себе та знецінювати свої здобутки. Цей довідник пропонує техніки з допомоги іншим і собі насамперед, бо за будь-яких обставин кисневу маску спершу надягаємо на себе.

Пропонуємо вам матеріал, який підготовлено в межах ініціативи Першої леді Олени Зеленської та в рамках Всеукраїнської програми ментального здоров’я.

Стрес — це нормальна реакція на ненормальну, кризову ситуацію.

Кожна людина може переживати стрес, але його симптоми часто залишаються непоміченими.

• водій автівки, який підробляє таксистом, стає неуважним на дорозі;

• турботлива мати відволікається від розмов із рідними через проблеми з дитиною;

• дружина військового має проблеми зі сном;

• медичний працівник відчуває часті болі та напруження в тілі після нічної зміни;

• волонтерка не помічає, як вживає багато кави під час прийому тривожних викликів клієнтів;

• психологиня працює понаднормово, без відпочинку;

• провідник потягу постійно роздратований, йому складно концентруватися на роботі;

• соціальна працівниця постійно відчуває смуток та розпач, коли бачить знедолених дітей;

• пенсіонер з інвалідністю весь час сидить удома та безперервно читає новини;

• вчителю старших класів важко приймати рішення, він почувається менш продуктивним.

Таких реакцій на стрес безліч, і вони можуть з’являтися в кожного з нас у певний момент. Як на рівні тіла (біль та втрата чутливості), так і на рівні поведінки (порушення сну, зловживання психоактивними речовинами: нікотин, алкоголь, кофеїн), емоцій (сум, розпач, тривожність, злість, роздратування) та мислення (важко концентруватися, важко приймати рішення).

Усі ці чинники призводять до того, що ми можемо звинувачувати себе та знецінювати попередні здобутки та надбання.

А найголовніше — припиняємо докладати зусиль, аби змінити ситуацію, вважаючи, що краще вже не буде і цьому не зарадити.

Ми начебто втрачаємо звичні радари та опори в стресовій ситуації, виникає враження, що світла в кінці тунелю немає.

А зараз зверніть увагу на свої відчуття та відзначте, що із наведеного характерне для вас у цей момент - дивіться в нашій інфографіці

І так.

НАЙІМОВІРНІШЕ, ВИ ВПІЗНАЛИ СЕБЕ ХОЧА Б В ОДНОМУ ПЕРСОНАЖІ.

Дійсно, більшість із нас зазнає впливу стресогенних факторів, але реакції на них можуть бути різні. І це нормально.

Наша мета — знайти більш дієві способи впоратися зі стресом та допомогти іншим долати складні життєві ситуації. Якщо стрес постійно не дає вам або тим, кому ви надаєте допомогу, виконувати щоденні справи, слід вчасно звернутися за професійною допомогою до фахівця охорони психічного здоров’я (психіатр, психотерапевт, психолог).

Як водій інколи забуває заправити пальним власну автівку, ми забуваємо стежити за власним станом.

Але наш особистий бак необхідних ресурсів має бути завжди повним.

Адже життя — не спринт, а марафон. Ми маємо орієнтуватися на далекі дистанції та піклуватись, аби сил та ресурсів нам вистачило на весь шлях. Особливо з таким потужним стресогенним чинником, як війна.

#психічнездоровя #емоційнийстан #стреспідчасвійни #стрес #кризоваситуація #емоційнийстанпідчасвійни #тияк

#промоція_здорового_способу_життя #здоровийспосібжиття

#ментальнездоровя #mentalhealth

Пам’ятайте: ваше ментальне здоров’я важливе 24 години на добу і 365 днів на рік. Ми бажаємо Вам здоров’я!