Відчуття втоми, розгубленості, безсилля, уявного розрядженого акумулятора в голові, на жаль, знайоме багатьом. Йдеться саме про втому, яка настає навіть від помірних зусиль чи навантажень надто швидко і заважає в буденному житті.

Значна втомлюваність може мати низку причин, тому і заходи з покращення стану будуть різними. Існує навіть так званий синдром хронічної втоми, та для нього немає ефективного лікування. Натомість спробуймо розібрати найбільш поширені причини втоми, що піддаються корекції.

БРАК СНУ

Найбільш очевидна причина втомлюваності “на рівному місці” – це неповноцінний сон день у день, а точніше ніч у ніч. Ані мозок, ані решта тіла не мають змоги відновитися, і кава чи відпочинок без сну тут ніяк не допоможуть.

Повноцінний сон триває принаймні сім годин поспіль, триває вночі або має бодай усталений графік, і при цьому людина досить швидко засинає, не пам’ятає пробуджень серед ночі, і прокидається лише вранці. Повноцінний сон має тривалі проміжки глибокого сну – їх можна виміряти завдяки поширеним нині фітнес-трекерам.

НИЗЬКИЙ РІВЕНЬ ГЕМОГЛОБІНУ ТА/ЧИ ФЕРИТИНУ

Гемоглобін – це переносник кисню та оксиду вуглецю в крові. Феритин – це білок, що запасає залізо в нашому організмі. Втомлюваність є одним із проявів залізодефіцитної анемії чи виснаження запасів заліза. Сімейний лікар за потреби призначить вам відповідні аналізи, розпитає про харчування і спосіб життя.

НЕСТАЧА ВІТАМІНУ D

Вітамін D впливає на обмін кальцію та низку інших процесів у нашому організмі. Його недостатній рівень може бути наслідком раціону, способу життя, хронічних захворювань чи просто зимового періоду, а втомлюваність є одним із симптомів нестачі вітаміну D.

Сучасні медичні настанови радять приймати профілактичну дозу вітаміну D з кінця осені по квітень людям поза групами ризику. Ті, хто ризикує цілий рік, – немовлята на суто грудному вигодовуванні, люди старшого віку, люди з хворобами печінки, нирок чи кишківника – потребують більшої, визначеної саме для них, дози.

Позаяк, сімейний лікар розпитає вас про ваш спосіб життя, перенесені та хронічні хвороби, призначить необхідні дослідження, дасть рекомендацію щодо вітаміну D та скаже, чи ви належите до групи ризику.

ПОСТКОВІДНИЙ СИНДРОМ

На додачу до звичних органічних причин безсилля нині додався ще постковідний синдром – тривалий період після формального видужання від ковіду, коли людина відчуває слабкість, тривожність, погано спить, може химерно сприймати запахи та смаки, губитися думками чи відчуває біль в тілі.

Нагадуємо, що найкращий спосіб запобігти постковідному синдрому – це зробити повний курс щеплень і отримати першу й другу бустерні дози. І не забувати, як добре три роки тому ми навчилися мити руки і носити маски. Практикуйте це й зараз.

НЕДОСТАТНІСТЬ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

Брак сил, а також дратівливість, поганий сон, сухі шкіра та волосся, мерзлякуватість, набір маси тіла при звичному раціоні й активності – можливі прояви гіпотиреозу, тобто недостатнього утворення тиреоїдних гормонів.

Пити йод не треба. Натомість сімейний лікар певно що зауважить інші прояви гіпотиреозу, окрім втомлюваності, і направить на аналізи. Якщо справді є проблеми з роботою щитоподібної залози, ви отримаєте направлення до ендокринолога та лікування.

ЛЕГЕНЕВА ГІПЕРТЕНЗІЯ ТА РОЗВИТОК СЕРЦЕВОЇ НЕДОСТАТНОСТІ

У разі легеневої гіпертензії (високого тиску в судинах легенів) загальний тиск може бути й в нормі. Але правий шлуночок серця при цьому надмірно навантажується. Цей стан також може давати відчуття невгамовної втоми.

У легеневої гіпертензії є й інші прояви, як-от важкість в правому міжребер’ї, кашель, задишка, випинання живота. Часто високий тиск в легенях супроводжує чи хронічне обструктивне захворювання легенів, чи нічне апное (зупинку дихання уві сні).

Визначити причину втоми саме у вас і добрати шлях терапії може сімейний та/або профільний лікар.

ДЕПРЕСИВНИЙ РОЗЛАД

Депресивний розлад також може бути причиною втомлюваності, сплутаності думок, апатії, важкості в доборі слів, прийнятті рішень, переживанні емоцій. Емоційна, фізична чи когнітивна втома є одним із діагностичних критеріїв великого депресивного епізоду. І так, хороший сімейний лікар може запідозрити й діагностувати депресивний розлад. Для цього потрібні щонайменше уважність до пацієнта та опитувальник Бека – набір питань, за якими діагностують депресивний та тривожний розлади.

Лікування депресивного епізоду – це тривалий процес, що потребує ведення психіатром і бажано ще й психотерапевтом. Та це зрештою розв’яже проблеми з продуктивністю і запобіжить появі соматичних хвороб.

Як ви бачите, причин постійної втоми може бути багато, і всі вони потребують допомоги сімейного лікаря. Шкода, звісно, що одна із порад – «просто треба більше відпочивати і менше працювати» геть несумісна з реальним життям, а чарівних пігулок не існує.