Кір - це гостре вірусне захворювання, що супроводжується запальним ураженням верхніх дихальних шляхів, висипом і поширенням токсинів, що продукуються вірусом, по всьому організму. До створення вакцини проти кору, захворювання було широко поширене і було однією з основних причин смертності у маленьких дітей.

Збудником кору є РНК-геномний вірус роду Morbillivirus. Вірус проявляє високу життєздатність тільки в організмі зараженого, а поза організмом носія – швидко руйнується. Єдине джерело кору - хвора людина, яка виділяє вірус протягом останніх двох діб інкубаційного періоду і під час висипань. Якщо у хворого розвиваються ускладнення, то період виділення патогена подовжується більш ніж на тиждень.

Кір передається повітряно-крапельним шляхом. Вірус виділяється з повітрям, що видихається, а також з мокротиння. З потоками повітря збудник переноситься на великі відстані. Інфікування відбувається при вдиханні зараженого патогеном повітря (частіше в приміщенні). Ризик розвитку кору після контакту з інфікованим дуже високий. Після перенесеного захворювання виникає стійкий довічний імунітет. Повторне зараження відбувається вкрай рідко.

В організм кір потрапляє через слизові верхніх дихальних шляхів і через очі. Вірус розмножується в епітелії та лімфатичних судинах, після чого проникає в кров і розноситься по всьому організму. Безпосередньо після зараження вміст збудника в кровоносній системі незначний. Найбільший його рівень виявляється при висипаннях. Деякі дослідники вказують, що при тривалому знаходженні збудника в організмі розвиваються такі хвороби як розсіяний склероз, паненцефаліт, ревматоїдний артрит та ін.

Інкубаційний період кору становить від 10 до 14 днів. Загальна клінічна картина кору виникає при максимальному накопиченні збудника в крові та відрізняється послідовною зміною періодів: катарального, висипання і пігментації.

Початкові ознаки кору припадають на катаральний період і нагадують прояви ГРЗ: нежить, біль у горлі, висока температура, кон'юнктивіт, можливі біль в животі та розлад шлунку. У дитини погіршується самопочуття, з'являється слабкість, пропадає апетит. Може з'явитися світлобоязнь.

Основні симптоми кору наростають поступово і характеризуються появою і загасанням характерного висипання:
1-2 добу- плями на слизовій щік проти корінних зубів;
2-3 добу - рясне висипання на шкірі папульозного характеру, яке має різний розмір і форму, не містить всередині рідину, зливається між собою; спочатку висипання з'являється на голові (за вухами, на бічних поверхнях шиї, волосистій частині голови), воно має вигляд блідо-рожевих плям; до кінця доби висип набуває більш темного кольору і переходить на обличчя і верхню частину грудей;
на 2 день висип поширюється на все тіло, крім нижніх кінцівок, а на 3 день - поширюється і на ноги; після загасання висипань на шкірі залишаються пігментація і лущення.

Період висипу, як правило, триває до 3 діб. Висока температура тіла в цей час ще зберігається. Посилюються нежить, кашель, погіршується загальний стан хворого. Період пігментації триває від 1,5 до 3 тижнів і характеризується поступовим "загасанням" симптомів кору: висип видозмінюється - переходить в буро-коричневі плями, шкіра лущиться, температура тіла знижується до нормальної, стихають запальні процеси у верхніх дихальних шляхах.

У дорослих симптоми кору виражені більш сильно, ніж у дітей. Захворювання протікає важче, може супроводжуватися запаленням легенів, менінгітом, енцефалітом.

На сьогодні існує високий ризик захворювання на кір серед дітей, які не отримали щеплення. Підлітки та дорослі, які раніше не хворіли на кір і не робили щеплення, також залишаються вразливими до інфекції. У дорослих кір зазвичай має набагато тяжчий перебіг. Невакциновані медичні працівники найбільше наражаються на ризик захворіти.

Вакцинований – означає захищений