Дислексики дуже добре компенсують свій недолік. Сильною стороною дислексиків є те, що вони бачать те, чого не бачать інші люди. Вони звертають увагу на такі речі, які інші просто не помічають. Завдяки розвинутій правій півкулі головного мозку вони відчувають краще, орієнтуються краще, чують нюанси вимови, звертають увагу на гру світла, наповненість простору.

У дислексиків яскраво виражений естетичний смак. Їм важливо, щоб було гарно, естетично, зручно, максимально комфортно. Вони прагнуть гармонійності в усьому. Абияк їм не підходить. Вони тягнуться до прекрасного.

Дислексики мислять образами. Вони бачать образи літер, слів. Це й допомагає їм компенсувати власний недолік із важкістю читання та письма. Тому ми говоримо про те, що діти, стаючи старшими, при правильному форматі подання інформації (образному навчанні), можуть оволодіти знаннями на рівні звичайної людини. Як Ви пам’ятаєте, інтелектуальні функції не знижені – інтелект в нормі.

Дислексиків треба розкривати. Менше акцентуватися на тому, що у них не вдається, а зосередитися на тому, в чому вони успішні. Зайва зацикленість на проблемах читання та письма не дадуть дитині можливості розкрити свій потенціал. Рональд Дейвіс, автор книги «Дислексія», відповідаючи на питання «Як так, що незважаючи на дислексію, ми бачимо стільки талановитих осіб Як їм це вдалося», сказав: «Їх геній розквітнув не всупереч, а завдяки дислексії».