Глаукома – важке захворювання ока, яке за пізнього виявлення та без адекватного лікування призводить до неминучої сліпоти.

74% людей з інвалідністю по зору мають нейродегенеративні захворювання, серед яких перше місце посідає глаукома.

За результатами досліджень, ймовірність настання сліпоти на одне око через 20 років після виникнення захворювання і початку лікування складає 27%, а на обидва ока – 9%.

У Європі на глаукому припадає 12% усіх випадків сліпоти. В Україні фіксуємо зростання динаміки захворюваності на глаукому.

У сучасній офтальмології термін «глаукома» об’єднує групу захворювань, які мають різне походження, але спільні симптоми: підвищення внутрішньоочного тиску (ВОТ), звуження поля зору, розвиток атрофії зорового нерва. Захворювання на глаукому може прогресувати з різною швидкістю. Раннє її виявлення та своєчасне лікування дозволяє зберегти зір протягом тривалого часу.

Існують симптоми, на які варто звернути увагу, та при їх наявності, терміново звернутись до лікаря, оскільки вони можуть свідчити про наявність глаукоми:

літаючі мушки» перед очима;

райдужні кола навколо джерела світла при погляді на нього;

затуманювання зору, часта зміна окулярів.

Для діагностики глаукоми необхідно перевірити зір, поле зору, стан зорового нерва та виміряти ВОТ.

Лікувати глаукому можна як медикаментозними засобами (краплі, уколи, таблетки), так і лазером та хірургічними методами. Однак, існує небезпека, що в разі нормалізації ВОТ, пацієнти самостійно призупиняють застосування рекомендованих препаратів, змінюють режим лікування. А це приводить до ще більшого прогресування глаукоми та прискорення зниження зору.