Алкоголь - не що інше як етиловий чи винний спирт, який має вигляд безколірної прозорої рідини характерного смаку і запаху. За своєю дією алкоголь є наркотичною речовиною. Він утворюється внаслідок спиртового бродіння злаків та овочів, котрі містять цyкpисті речовини. Це жито, пшениця, картопля та інші культури.

Алкогольні напої відомі людству вже давно. Ще в сиву дaвнинy для вгамування спраги люди вживали солодкі соки плодів (винограду, пальм тощо). Свіжий сік додавав енергії, бадьорості. Поряд з цим було відзначено, що, залишений на зберігання у відкритих жбанах, солодкий сік міняв свої смакові якості та зовнішній вигляд. Коли пили такий перестояний сік, змінювався настрій, з'являлася бадьорість, безтурботність. Наші пращури, не знаючи справжньої причини, пояснювали це дією вищої сили і вважали, що стан сп'яніння - це зближення з богом.

Вийшло так, що спочатку людина відчула на собі дію переброджених соків і тільки значно пізніше дізналася, що цей своєрідний вплив на самопочуття та поведінку зумовлений наявністю алкоголю.

Стародавні араби використовували його як ліки. Ось чому і досі вживання спиртного супроводжується побажанням “на здоров'я”.

У Древній Спарті, щоби відвернути від вживання алкоголю, молодим патриціям показували спеціально споєного раба. Огидний стан цього п’яного діяв як профілактичний засіб.

Ще в давні часи люди спостерігали, що у п’яниць діти народжуються із психічними та фізичними дефектами. Древньогрецький лікар Гіппократ вважав, що причиною таких захворювань, як ідіотизм і епілепсія, є вживання вина в день зачаття. В багатьох країнах в давнину забороняли під страхом важкої кари вживати міцні напої молодятам у день весілля.

Римляни писали на стінах алкоголіків слова Плутарха: “П’яниці породжують п’яниць”.