«Класична» картина захворювання – гострий початок з різким підйомом температури. Пацієнти скаржаться на головний, м'язовий та суглобовий біль, ломоту в усьому тілі, почастішання пульсу, загальну слабкість.

Весь зів, мигдалики, дужки й піднебіння набувають яскраво-червоного кольору. Іноді на них з'являється наліт, що нагадує симптом ангіни – білуватого, сірого або «гнійного» кольору.

Також розвивається запалення та збільшення лімфовузлів – щелепних та привушних. Хворому важко ковтати.

Язик при скарлатині на 4-5-й день хвороби набуває яскраво-малинового кольору. Але ще раніше, протягом перших двох днів від початку гострого процесу, на тілі хворої людини з'являється характерне висипання, що вражає:

обличчя – лоб, віскі, щоки;

верхню частину тулуба;

пізніше – ліктьові згини, пахви, пахвинні складки.

Ці висипання є безліч темних точок, які переходять у смуги темно-червоного кольору. Іноді висипання при скарлатині може зливатися в еритему (почервоніння) великої площі. Проходить висипання зазвичай через 4-5 днів, при цьому можливе відшарування верхніх шарів шкіри - найчастіше на пальцях ніг і рук.

Ступінь тяжкості перебігу хвороби може бути легким, середнім і важким.

Існують і атипові форми захворювання, які класифікують таким чином:

Екстрабукальна скарлатина. У цьому разі стрептокок проникає в організм не повітряно-краплинним шляхом, а через пошкодження на шкірі. У місці проникнення з'являється гнійно-некротичний осередок, навколо якого сконцентровані характерні висипання. Ротоглотка при цій формі не запалюється.

Стерта скарлатина. Розвивається переважно у дорослих, за симптоматикою нагадує респіраторну інфекцію середньої тяжкості. Така скарлатина протікає або взагалі без висипки, або з незначними і малопомітними висипаннями.

Скарлатина з токсико-септичним шоком, теж переважно у дорослих. Вкрай небезпечна форма, що викликає серцево-судинні та ниркові ускладнення.