Діти під час війни починають шукати відповіді на свої запитання у невідповідних джерелах, наприклад, розпитуючи колег, переглядаючи сайти з неперевіреною інформацією. Дуже важливо розповідати своїм дітям про війну, щоб вони отримали від нас таку необхідну підтримку та турботу. Розуміння, що батьки поряд і переживають такі ж складні емоції, допоможе сформувати відчуття безпеки. Наскільки це, звичайно, можливо зараз.

Як пояснити дитині, що таке війна

Якщо дитина сама не підіймає тему війни, заохочуйте її до цього – вона обов’язково почує про війну, наприклад, в інтернеті або в розмові дорослих. У ситуації, коли дитина сама не порушує цієї теми, варто зробити перший крок і дати дитині зрозуміти, що з батьками завжди можна було поговорити на будь-яку тему. Щоб мати можливість почуватися в безпеці, дитині необхідно знати, що відбувається в її оточенні, причому ці знання повинні виходити з перевірених джерел та передаватися близькими дорослими.

Починайте розмову, коли самі будете готові до цього — важливо подбати про власний психічний стан. Напруга та нервозність не сприяють розмові, оскільки це може ще більше налякати дитину.

Будьте чесними та не спотворюйте дійсність — інформація про війну може викликати низку емоцій, особливо сильний страх і тривогу за долі світу та людей, які нас оточують. Називати та приймати свої емоції надзвичайно важливо. Заперечення їх та уникнення теми війни викличе у дитини почуття розгубленості, оскільки, з одного боку, вона отримує повідомлення про існуючу загрозу та небезпеку, чує постійні сирени, а з іншого боку – її запевняють батьки, що все гаразд і нема про що турбуватися.

Будьте взірцем для наслідування для своєї дитини в конструктивному поводженні з емоціями: під час розмови з дитиною відкрито висловлюйте свої почуття і показуйте дитині, що вона не повинна їх соромитися. Це полегшення поговорити з близькою людиною та поділитися своїми почуттями.

Адаптуйте мову та обсяг інформації до віку та здібностей дитини, будьте терплячими та уважно слухайте повідомлення, які відправляє дитина. Як говорити з дітьми про війну, якщо вони ще зовсім малі? Намагайтеся відповісти на всі питання, а коли відчуєте, що дитина не до кінця зрозуміла, повторіть і при необхідності переформулюйте свою відповідь.

Дайте дитині час подумати про те, що він чи вона почули — якщо потрібна перерва або дитина не хоче продовжувати розмову, поважайте це, не тисніть і спробуйте повернутися до теми знову через деякий час.

Перед тим, як говорити з дитиною про війну, зведіть до мінімуму вплив факторів, що відволікають, щоб увага обох сторін була зосереджена виключно на розмові. Вимкніть телевізор, телефон, розмовляйте в затишному місці.

Ви можете використати допоміжні матеріали, пояснюючи дитині війну. Наприклад, на ринку доступні казки, які мають познайомити та пояснити дітям різних вікових груп, що таке війна. Старшим дітям можна звернутися до знань, які вони отримали на уроках історії.

Не показуйте дитині контент, пов’язаний із війною, драматичними сценами та деталями. Не рекомендується включати телепрограму або радіопрограму про поточну ситуацію. Важливо спільно проводити заходи, спрямовані на тимчасове відволікання від цієї теми, наприклад, сходити в кіно, на прогулянку або пограти в настільну гру. Стандартні щоденні справи допоможуть підвищити почуття безпеки дитини.

Навчіть дитину говорити на складні теми, щоб ясно висловлювати свої думки та переконання, поважаючи при цьому думку інших людей. Здатність аналізувати та перевіряти інформацію цінна і має бути розвинена у дитини.

Забезпечте дитині фізичну близькість, яка зменшить тривогу та напругу як у дітей, так і у дорослих. Як заспокоїти дитину, якщо вона не може заснути? Просто приляжте поряд, обійміть. Незалежно від того, скільки дитині років, вона все ще дитина.

Застосовуйте техніку релаксації – релаксаційні казки, візуалізації. Вони можуть зменшити занепокоєння і допомогти вам впоратися зі стресом.

Розмова про війну – складна розмова, і багато батьків можуть вагатися, перш ніж почати її, але для психологічного добробуту дитини дуже важливо подолати цей опір та взятися за тему. Діти повинні знати, що відбувається навколо них, щоб відчувати себе у безпеці.

Приховування правди, брехня, зміна теми лише посилюють страх і почуття безпорадності.