Плоскостопість – характерна деформація стопи, при якій відбувається сплощення поздовжнього чи поперечного склепіння. Основна причина патології – слабкість зв'язкового-м'язового апарату. Симптоми плоскостопості у дітей проявляються зміною ходьби, що викликано зменшенням чи повною відсутністю склепіння стопи в положенні стоячи. Стан вважають доброякісною педіатричною плоскостопістю, якщо передню частину стопи можна вільно переміщувати вгору/вниз, а вальгусний кут зникає, коли дитина сидить чи стає навшпиньки.

Як правило, діти переростають педіатричну плоскостопість, тобто, дефект нівелюється у віці до п’яти років. При жорсткій плостостопості склепіння відсутнє й тоді, коли дитина сидить чи стоїть навшпиньках – такий стан потребує лікування.

Діагностика дитячої плоскостопості

У більшості дітей ця ортопедична патологія не проявляється ніякими симптомами, і дефект помічають батьки чи лікар-педіатр.

Інколи спостерігаються:

біль і/чи судоми в ногах, особливо в ступнях;

зміни в ходьбі;

дискомфорт при ходьбі;

нерівномірне зношування підборів;

біль у ногах після занять спортом і/чи інших фізичних навантажень.

Якщо у дитини виявляються будь-які з цих симптомів, слід проконсультуватись з дитячим ортопедом. Плоскостопість зазвичай діагностують при візуальному обстеженні стопи і проведенні подографії (плантографії). Під час обстеження лікар визначає об’єм рухів у гомілко-ступневому суглобові, звертає увагу на характер ходи. Корисну інформацію надає огляд взуття дитини (специфіка зношування). У деяких випадках знадобиться порівняльний аналіз розвитку ступні протягом короткого часу росту дитини (огляд 1-2 рази на рік).

Для визначення ступеню плоскостопості необхідно зробити рентгенівський знімок у двох проекціях. Після виявлення дисфункції і точної оцінки рівня деформації лікар призначає комплексне лікування.

Лікування і профілактика плоскостопості у дітей дошкільного віку

Основні види профілактики:

масаж;

гімнастика;

застосування ортопедичного взуття і устілок (супінаторів);

гігієнічні заходи.

Масаж при плоскостопості у дітей сприяє нормалізації тонусу м’язів, покращує кровообіг, зменшує біль. Слід не лише масувати стопи дитини, але й застосовувати для цього спеціальні килимки, валики, м’ячі. Корисною є ходьба босоніж по нерівній поверхні: гальці, піску, килимкові з високим ворсом.

Вправи при плоскостопості у дітей допомагають укріпити м’язи, стяги, сприяють формуванню правильної ходи. Гімнастику слід проводити щоденно, виконуючи рекомендований лікарем-ортопедом комплекс. Вправи прості: ходити навшпиньках, крутити ступнями за і проти годинникової стрілки, підіймати ніжками з підлоги дрібні предмети.

Для профілактики зазначеної патології рекомендується:

1. Обов’язковий огляд дитини ортопедом в 1 міс (для виключення або підтвердження враженої патології стопи), 1 рік, 6, 11 років

2. Правильний підбір взуття для здорової дитини після початку самостійної ходи анатомічне взуття (фіксована п’ята, рівна устілка, невеликий каблук по твердих поверхнях) до 4х років, ходьба босоніж по нерівних м’яких поверхнях (трава, земля, пісок, ортопедичний килимок тощо)

3. Призначення ортопедичного взуття дитині з вродженою патологією відразу після початку самостійної ходи.

Після з’ясування характеру та ступеню сплощення стопи фахівець підбирає дитині ортопедичні коригуючі вкладки – це конструкції з пронатором у передній частині і супінатором в п’ятковій ділянці. Така устілка сприяє зменшенню розтягування м’язів за рахунок правильного положення стопи, що є необхідним для відновлення її фізіологічної форми. При жорсткій плосктостопості замовляють спеціальне ортопедичне взуття з високою шнурівкою.

Чому своєчасна терапія дитячої плоскостопості є важливою

Лікування плоскостопості у дитини слід розглядати як основний спосіб профілактики ортопедичних та інших проблем. За відсутності терапії дитяча плостостопість у подальшому може призвести до змін ходи, артрозу суставів нижніх кінцівок (в т.ч. в першу чергу самої ступні), варикозу, розвитку сколіозу або прогресированого остеохондрозу та больового синдрому хребта.