Категорія новин
Менінгіт − інфекційне запальне захворювання оболонок спинного або головного мозку. Основними причинами розвитку менінгіту є віруси, бактерії та грибки. Часто ця хвороба стає ускладненням інших інфекційних захворювань, коли збудниками захворювання стають: менінгококки, пневмококи, гемофільна паличка та туберкульозна (паличка Коха).
Найбільш часто захворюваність реєструється в осінньо-зимово-весняний період, з листопада по квітень. Цьому сприяють такі чинники, як коливання температури, переохолодження організму, обмежена кількість свіжих фруктів і овочів, недостатня вентиляція в приміщеннях з великою кількістю людей.
Найбільше до менінгіту схильні люди зі слабким імунітетом або ті, що мають вади і травми центральної нервової системи. Серед дорослих у групі ризику перебувають чоловіки віком від 20 до 30 років. Основна причина розвитку в цьому віці захворювання на менінгіт − недостатньо серйозне ставлення до різного роду запальних захворювань і відсутність їх повноцінної терапії. Діти до 5 років також знаходяться в особливій групі ризику, оскільки в цьому віці є труднощі в описі скарг, стану дитини та летальний результат вкрай великий.
Основним шляхом передачі інфекції є повітряно-крапельний при кашлі та чханні хворого, можливі й інші шляхи передачі:
контактно-побутовий при безпосередньому контакті з хворим або носієм інфекції, використанні одних побутових предметів (посуду, рушників, засобів гігієни);
орально-фекальний при недотриманні правил гігієни: прийом їжі немитими руками, вживання необроблених продуктів, брудних овочів, фруктів, зелені;
гематогенний − транспортування збудника через кров від існуючого запального вогнища до оболонок головного мозку;
лімфогенний, при поширенні наявного в організмі інфекційного агента зі струмом лімфатичної рідини;
плацентарний шлях при проходженні збудника через плаценту;
оральний: при ковтанні забрудненої збудником води (при купанні у водоймах, громадських басейнах без системи дезінфекції, вживання брудної води).
Інкубаційний період менінгіту, тобто від моменту зараження до перших ознак хвороби, становить від кількох годин до 18 днів, в середньому − 2-4 дня.
Перші ознаки менінгіту:
різкий підйом температури;
загальна слабкість;
сильний головний біль;
ригідність потиличних м'язів (значне напруження шийних м'язів, при якому голова хворого закидається назад, повернення в нормальну позицію утруднене);
порушення свідомості, гіперчутливість до звукових і світлових подразників, можливі галюцинації;
нудота і блювота без полегшення;
поява висипу рожевого або червоного відтінку.
Своєчасне звернення до лікаря, точна діагностика і правильна схема лікування збільшує шанси до повного виліковування від менінгіту. Від хворого залежить, наскільки він швидко звернеться в медустанову і дотримуватиметься схеми лікування. Основою лікування менінгіту є антибактеріальна, противірусна або протигрибкова терапія, в залежності від збудника хвороби, і тільки в умовах стаціонару.
Профілактика менінгіту включає в себе основні превентивні заходи:
дотримуйтесь правил особистої гігієни;
уникайте тісного контакту з інфікованими менінгітом людьми;
намагайтеся вживати в їжу продукти, збагачені вітамінами і мінералами;
в періоди спалахів сезонних ГРЗ-захворювань, уникайте перебування в місцях з великою кількістю людей, особливо в закритих приміщеннях;
вживайте лише кип'ячену або бутильовану воду, їжу ретельно обробляйте термічно;
уникайте купання в стоячих водоймах, так як там бактерії розмножуються дуже активно;
робіть вологе прибирання приміщень не менше 2-3-х разів на тиждень;
загартовуватися (якщо немає протипоказань);
уникайте стресів, переохолодження організму;
більше рухайтеся, займіться спортом;
не пускайте на самоплив різні захворювання, особливо інфекційної природи, щоб вони не перейшли в хронічну форму;
відмовтеся від алкоголю, куріння, вживання наркотичних засобів;
не приймайте безконтрольно, без рекомендацій лікаря медичні препарати, особливо антибактеріального та протизапального ряду.